Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

на растении

  • 1 вечерница

    вечірня зірка.
    * * *
    I
    вечі́рниця; вечі́рня зі́рка
    II бот.
    вечорни́ці, -ни́ць; ( об одном растении) вечорни́ця

    Русско-украинский словарь > вечерница

  • 2 вьющийся

    (о растении) в'юнкуватий, виткий, батожистий, тичковий, тичний. [Тичкова квасоля]; (о волосах) кучерявий.
    * * *
    1) прич. яки́й (що) в'є́ться; яки́й (що) плететься; яки́й (що) звива́ється (кру́титься, в'юни́ться)
    2) в знач. прил. кучеря́вий, витки́й, закучеря́влений; (о растениях, дороге) кру́чений; (о дороге, реке) покру́чений, зви́вистий

    Русско-украинский словарь > вьющийся

  • 3 зяблый

    1) (зябкий) мерзлякуватий, мерзлий, (озябший) змерзлий;
    2) (о растении и пищев. припасах) мерзлий, примерзлий, померзлий. -лый лук - мерзла цибуля.
    * * *
    1) мерзлякува́тий
    2) ( о всходах) приме́рзлий, приби́тий моро́зом

    Русско-украинский словарь > зяблый

  • 4 ископаемое

    в знач. сущ.
    1) геол. копа́лина; ( о животном) викопна́ твари́на; ( о растении) викопна́ росли́на

    поле́зные \ископаемоеые — кори́сні копа́лини

    2) перен. ирон. допото́пна люди́на, допото́пний тип

    Русско-украинский словарь > ископаемое

  • 5 кистевой

    1) (украшение) китичний, кутасовий;
    2) пензльовий, віхтевий. -вая мастерская - (для кистей рисовальных, малярных) пензлярня; (для кистей, служ. украшением) шмуклярня, китична (кутасна) майстерня;
    3) (в растении) кетяховий;
    4) (в руке) п'ястевий.
    * * *
    1) кистьови́й
    2) гро́новий; ки́тичний; волоте́вий
    3) ки́тичний

    Русско-украинский словарь > кистевой

  • 6 колючка

    1) шпичка, колючка, шпилька, остюк (-ка), колька; соб. (шипы) терня (ср. р.);
    2) (раст. Carduus) будяк (-ка), (соб.) будяччя, реп'ях (-ха), (соб.) реп'яшшя, баранці и пр.; см. ещё Колюка.
    * * *
    колю́чка; ( на растении) шпи́лька, шпича́к, -а, шпи́чка

    Русско-украинский словарь > колючка

  • 7 недоносок

    1) (недоразвитый физически) недоносок (-ска, общ. р.), (женск. пола ещё недоношениця), недорід (-рода), недорідок (-дка), (диал.) порон(ен)ник, (бранно, диал.) випор(о)ток (-тка), (о ребёнке ещё) недоношена (нечасова, не(в)часна) дитина, (о яйце и перен. о ребёнке) виливок (-вка); (о животном, растении и перен.) недоносок. [Ах ти випортку поганий! (Липовеч.)];
    2) (об одежде, обуви) недоносок. -ски - недоноски, (одежды) виноски (-ків), (обуви) шкарбани (-нів).
    * * *
    недоно́сок, -ска

    Русско-украинский словарь > недоносок

  • 8 недоросль

    1) (недоросток: о человеке, животн.) недорісток, недоросток (-тка), (о растении) недогін (-гону), недогінок (-нка), (пренебр.) недоросляк (-ка). [Оддала мене мати за недоростка (Гнід.). Людськість уже виросла над звіриною, але мов недоросток той не розуміла ще, як іде життя на світі (Рада). Буряки ці недогони (Сл. Ум.). Недогінків багато в вашій пшениці (Липовеч.)];
    2) (не достигший совершеннолетия) недоліток (-тка). [Панич- недоліток (Шевч.)];
    3) (перен.) недорідок, (недоучка) недоук (-ка).
    * * *
    1) недо́росток, -тка и недоро́сток; ( не достигший совершеннолетия) недо́літок
    2) ( недоучка) ирон. недо́ук

    Русско-украинский словарь > недоросль

  • 9 одногодок

    1) (сверстник) одноліток (-тка), перевесник; (о женщ.) однолітка, перевесниця. [Наш син із вашим однолітки - одного року народилися. Вона моя перевесниця];
    2) годовик, одноліток; (только о животн.) річняк, назимок (-мка), бузивок (-вка). [Хлопчик - годовичок. Баранця-річняка вовки з'їли. Забрали за викуп мого назимка]. Срв. Годовалый;
    3) (о растении) одноліток (-тка), літорослий. [Гнучкий одноліток лози (Шевч.). Дубки літорослі (Свидн.)].
    * * *
    см. однолеток; тж. одног`одка

    Русско-украинский словарь > одногодок

  • 10 плодный

    биол.
    1) плодо́вий
    2) ( способный давать плод) плі́дний, плодю́чий; ( о растении) родю́чий

    Русско-украинский словарь > плодный

  • 11 плодовитый

    плідний, плодюч[щ]ий, пло[і]дливий, плодовитий, родовитий, родючий, сіменистий, рясний, (о кошке, овце) котючий, (о свинье) поросливий; (о земле, крае) родючий, хлібний, хлібородний, хлібодайний, в[у]рожайний, тучний.
    * * *
    1) плодю́чий, плі́дний, плодови́тий, плідли́вий; ( о свинье) поро́сливий; (о почве, крае, растении) родю́чий
    2) перен. плодови́тий, плі́дний
    3) ( многословный) багатослі́вний
    4) ( плодовый) плодо́вий

    Русско-украинский словарь > плодовитый

  • 12 прижиться

    (о человеке, животном) обжитися, оговтатися, приговтатися, призвичаїтися до чого; (о растении по пересадке) прийнятися, принатуритися.
    * * *

    Русско-украинский словарь > прижиться

  • 13 приземистый

    (о человеке и растении) присадкуватий, осадкуватий, приземкуватий, окоренкуватий, оцупкуватий, карлуватий, (сущ.) (о челов.) приземок (-мка). [Отець Степан був невеликий на зріст, присадкуватий, товстенький (Н.-Лев.). Його присадкувата постать (Єфр.). Миршаві, приземкуваті кущі].
    * * *
    призе́мкуватий, приса́дкуватий, призе́мистий, призе́мний; ( коренастый) оса́дкуватий, оцу́пкуватий, диал. підса́дкуватий, окле́цькуватий; ( низкорослый) карлува́тий

    Русско-украинский словарь > приземистый

  • 14 приниматься

    приняться
    1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];
    2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];
    3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - прин`яться
    1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)
    2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися
    3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися

    Русско-украинский словарь > приниматься

  • 15 родить

    несов., сов.
    1) ( производить на свет) роди́ти, -джу́, -диш (несов. и сов.), сов. породи́ти, спороди́ти, зроди́ти, уроди́ти; ( рождать) наро́джувати, -джую, -джуєш, народи́ти и мног. понаро́джувати, ( с дополнением) приво́дити, -джу, -диш, привести́, -веду́, -веде́ш, (приносить; о людях) прино́сити, -но́шу, -но́сиш, принести́, -су́, -се́ш; (сов.: с дополнением "дитя", "ребёнка") знайти́ (знайду́, зна́йдеш), найти́; ( разрешаться от бремени) розро́джуватися, розроди́тися; (производить потомство, преим. многочисленное) плоди́ти, -джу́, -диш, сплоди́ти, випло́джувати, -джую, -джуєш, ви́плодити, -джу, -диш

    \родить дила́ сы́на — народи́ла (роди́ла, породи́ла, спороди́ла, зроди́ла, уроди́ла, привела́, принесла́, знайшла́) си́на

    никогда́ не \родить дила́ — ніко́ли не роди́ла

    не \родить ди́ла — ще й до́сі не розроди́лася (не народи́ла, не роди́ла, не породи́ла, не спороди́ла, не зроди́ла, не вроди́ла)

    2) (давать начало чему-л., создавать что-л.) поро́джувати, джую, -джуєш, породи́ти, роди́ти (несов. и сов.), зроди́ти сов., наро́джувати, народи́ти; ( плодить) плоди́ти, сплоди́ти

    чте́ние \родить ди́ло у него́ но́вые мы́сли — чита́ння породи́ло, (роди́ло, зроди́ло, народи́ло) в ньо́го нові́ думки́

    3) (о почве, растении: приносить плоды) роди́ти несов., сов. уроди́ти; (несов.: плодоносить) плодоно́сити, -сить

    эта пшени́ца \родить ди́т хорошо́ — ця пшени́ця ро́дить (ро́диться) до́бре

    Русско-украинский словарь > родить

  • 16 свекловица

    [цукро́ві] буряки́ (-кі́в); ( об одном растении или его корне) [цукро́вий] буря́к (-а)

    Русско-украинский словарь > свекловица

  • 17 сохнуть

    со́хнути; (о мокрой земле, грязи) протряха́ти, притряха́ти, тря́хнути; ( о растении) усиха́ти, посиха́ти; ( о губах) сма́гнути

    \сохнутьть по (о, об) ком — перен. со́хнути за ким (редко по ко́му)

    Русско-украинский словарь > сохнуть

  • 18 тощавый

    диал.
    1) худи́й; ( отощавший) охля́лий; ( чахлый) мізе́рний; ( от недоедания) захарчо́ваний
    2) (пустой - о колосе, растении) поро́жній; ( чахлый) ча́хлий, худи́й
    3) (перен.: убогий) убо́гий; ( бедный) бі́дний

    Русско-украинский словарь > тощавый

  • 19 цвет

    I
    ко́лір, -льору; ( краска) ба́рва; ( тон) фа́рба

    зелёный, красный \цвет — зеле́ний, черво́ний ко́лір

    таба́чного цве́та — тютюно́вого ко́льору

    \цвет лица́ — ко́лір обли́ччя

    я́ркие цвета́ — яскра́ві ба́рви

    II
    1) ( цветок) фольк. кві́тка, цвіт, -у
    2)

    цветы́ — (мн. "цвет" и "цветок") кві́ти, -тів, квітки́, -то́к

    живы́е цветы́ — живі́ кві́ти

    3) (собир.: цветы на растении, цветение) цвіт, квіт, -у; поэз. цвіті́нь, -ні, цвіті́ння, квіті́ння

    в цвету́ — в цвіту, в цві́ті

    яблони во всём цвету́ — я́блуні цілко́м розцвіли́, я́блуні в по́вному цвіту (цві́ті)

    дать \цвет — ви́кинути цвіт

    ли́повый \цвет — ли́повий цвіт

    4) (перен.: лучшая часть) цві́т; диал. ви́цвіт, -у, ви́цвіток, -тка

    \цвет наро́да — цвіт наро́ду

    5) (зелень, ряска) диал. цвіті́ння
    6) ( сыпь) диал. шит; в

    (во) цве́те лет (сил) — в ро́зквіті ві́ку (сил)

    Русско-украинский словарь > цвет

  • 20 шип

    I
    1) ( на растении) колю́чка, шпи́лька, шпича́к, -а, шип, -а; шпи́чка
    2) анат. ость, -ті
    3) (на подкове, подошве) шип; диал. гак
    4) техн. шип
    II ихт.
    виз, віз, род. п. во́за, шип, -а

    Русско-украинский словарь > шип

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Обмен веществ в растении — Этим выражением (представляющим перевод немецкого термина Stoffwechsel английские физиологи заменяют его термином метаболизм) обозначают совокупность превращений вещества, обуславливающих жизненную деятельность организма. Следует, прежде всего,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Передвижение веществ в растении — а) П. сырого сока. Для растения необходима вода и некоторые минеральные вещества. Первая нужна как для питания, так и потому, что растение широко пользуется ею в качестве строительного материала: дряблый вид завядшего, т. е. потерявшего часть… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • паспорт растении — augalo pasas statusas Aprobuotas sritis augalų apsauga ir karantino priemonės apibrėžtis Valstybinės augalininkystės tarnybos prie Žemės ūkio ministerijos arba rašytinį šios tarnybos leidimą turinčio asmens išduotas oficialus dokumentas, kuriuo… …   Lithuanian dictionary (lietuvių žodynas)

  • Некорневая подкормка растении — Некорневая подкормка растений, приём внесения удобрений, при котором растения получают питательные вещества через листья и стебли в результате опрыскивания или опыливания их удобрениями. См. Подкормка растений …   Большая советская энциклопедия

  • Парша сельскохозяйственных растении — Парша сельскохозяйственных растений, опасная болезнь растений, вызываемая преимущественно микроскопическими патогенными грибами (иногда актиномицетами и бактериями) и характеризующаяся поражением поверхностных тканей листьев, плодов, цветков,… …   Большая советская энциклопедия

  • Центры происхождения культурных растении —         географические центры генетического разнообразия культурных растений. Учение о Ц. п. к. р. возникло в связи с потребностью в исходном материале для селекции и улучшения сортов культурных растений. В основу его легла идея Ч. Дарвина… …   Большая советская энциклопедия

  • Щавелево-кальциевая соль в растении — является тем соединением, в виде которого чаще всего встречается щавелевая кислота (см.) в растительных организмах. И. П. Бородин, изучавший распространение Щ. соли в листьях различных растений, нашел ее приблизительно у половины (44,5 %)… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ХОЛОДОУСТОЙЧИВОСТЬ РАСТЕНИИ — способность вегетирующих р ний переносить действие низких положит. темп р (1 5ºС) с последующим возобновлением роста и репродукции в благоприятных условиях. X. р. генетически обусловлена. Холодоустойчивые растения (ячмень, овёс , вика, лён …   Сельско-хозяйственный энциклопедический словарь

  • ФИТОЦЕНОТИП ВЫПОЛНЯЮЩИХ РАСТЕНИИ — растения, очень быстро разрастающиеся в промежутках между растениями силовиками и растениями выносливцами, но быстро вытесняемые последними (напр., Ranunculus repens L., эфемеры) …   Словарь ботанических терминов

  • Критерии содержания питательных веществ в растении — показатели степени обеспеченности растений соответствующим элементом питания, которые устанавливаются по химическому анализу индикаторных органов растения (см. орган растений индикаторный) или химическому составу п., на которой оно произрастает …   Толковый словарь по почвоведению

  • засухоустойчивость растении — способность растений противостоять засухе. У культурных растений – способность переносить засуху с наименьшим снижением урожая …   Сельскохозяйственный словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»